1. Видавати характерні звуки, схожі на хрипке харчання або важке дихання (про тварин, переважно свиней).
2. Перен. Говорити сердито, буркливо, невиразно або з невдоволенням.
Категорія: Х
-
хуркатися
Хуркатися — дієслово, що означає швидко, метушливо рухатися, поспішати, часто з відтінком недбалості або незграбності.
-
хуркіт
Тлумачення із “Словника української мови”* Х У РКІТ , коту, ч. Те саме , що х у ркання . Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят , як знак початку вечірнього льоту (Досв., Вибр., 1959, 406); Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні ( Кучер , Зол . руки , 1948, 192); Неприємними хвилинами цідиться мовчанка . Її порушує хуркіт вітряного двигуна та гусяче гелготання (Мушк., Серце .., 1962, 112).
-
хуркнути
1. Різко, з силою кинути, шпурнути щось, зазвичай з глухим звуком від удару.
2. Швидко, різко впасти або повалитися, з гуркотом ударившись об щось.
3. Перен. різко, грубо сказати, кинути слова, вимовити з серцем або досадою.
-
хуркнутися
1. Різко, з силою впасти, ударитися об щось, з гуркотом упасти на землю або на якусь поверхню.
2. Перен. Різко, несподівано почати щось робити з великою енергією або запалом (наприклад, працювати, їсти).
-
хуркотати
Власна назва, що позначає звуконаслідувальний термін для позначення характерного гортанного, булькаючого звуку, який видає тварина (наприклад, дикий кабан) при загрозі або злості.
-
хурма
1. Тропічне та субтропічне плодове дерево родини ебенових з цінною деревиною та їстівними ягодами.
2. Солодкий, м’ясистий плід цього дерева, зазвичай яскраво-оранжевого кольору, що вживається в їжу; має в’яжучий смак у недозрілому стані.
3. Деревина деяких видів цього дерева, відома під назвою «чорне дерево» або «ебенове дерево».
-
хурман
Хурман — власна назва гірського масиву в Криму, частина Кримських гір, розташована між річками Альма та Бодрак.
Хурман — власна назва гірського перевалу в Кримських горах, на головному пасмі, між горами Демірджі та Таз-Тау.
-
хурманка
1. Рідкісна діалектна назва для невеликого візка, санок або ручної коліснички, що використовується для перевезення вантажів.
2. У деяких регіонах — назва простого, часто саморобного транспортного засобу на ковзанах або колесах для пересування снігом.