Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* Х У РКІТ , коту, ч. Те саме , що х у ркання . Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят , як знак початку вечірнього льоту (Досв., Вибр., 1959, 406); Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні ( Кучер , Зол . руки , 1948, 192); Неприємними хвилинами цідиться мовчанка . Її порушує хуркіт вітряного двигуна та гусяче гелготання (Мушк., Серце .., 1962, 112).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хуркіт, р. хуркоту, д. хуркотові, з. хуркіт, о. хуркотом, м. хуркоті, к. хуркоте