1. Проявити рішучий опір, вступити в протистояння, активно чинити спротив комусь або чомусь.
2. (У переносному значенні) Відчути внутрішній протест, моральну чи психологічну незгоду з чимось.
усупротивитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |