Словник Української
Хронема — одиниця вимірювання часу в теорії мови, що позначає мінімальний, не подільний на більш короткі відрізки, елемент часової структури мовлення або ритмічної організації тексту.
Хронема — у лінгвістиці та поетиці: абстрактна одиниця, що використовується для аналізу тривалості звуків, пауз або ритмічних компонентів у мовленнєвому потоці.
Хронізатор — особа, яка складає хроніки, літописець.
Хронізатор — пристрій або програма для синхронізації (узгодження за часом) різних процесів, подій або даних.
Хронізатор — у кінематографі та на телебаченні: фахівець або система, що відповідає за точну часову прив’язку та узгодження всіх компонентів виробництва (відеоряду, звуку, спецефектів).
1. Автор хроніки, літописець; той, хто веде хроніку подій.
2. Рідкісне скорочене позначення хронічного хворого, що вживається переважно в медичній документації та професійному середовищі.
1. Літопис, історичний запис подій у їх хронологічній послідовності.
2. Літературний твір, що послідовно викладає історичні події без їх художньої обробки.
3. Жанр публіцистики, газетний або журнальний огляд сучасних подій, новин.
4. Розділ у газеті або журналі, що присвячений поточним подіям у певній галузі (наприклад, театральна хроніка, місцева хроніка).
5. У кінематографі — короткий документальний фільм про актуальні події; кіножурнал.
Стосовний до хроніки, властивий хроніці; такий, що має характер хроніки.
У літературознавстві та мистецтві: такий, що послідовно відтворює події в їх часовому розвитку, без глибокого аналізу причинно-наслідкових зв’язків.
Властивість за значенням прикметника “хронікальний“; тривалість, затяжний або постійний характер чогось (переважно негативного), що розвивається або протікає в часі.
У літературознавстві та мистецтві — художня манера, спрямована на детальне, послідовне та об’єктивне відтворення подій у їх часовій послідовності, властива хронікам як історичному жанру.
1. (від нім. Chrono- та -ванний) Про годинниковий механізм: такий, що має додатковий хронометричний пристрій для точного вимірювання коротких проміжків часу (наприклад, секундомір).
2. (від англ. chrono-) У сполученні “хронована сталь”: про спеціальну нержавіючу сталь, що використовується для виготовлення годинникових механізмів або корпусів годинників та відрізняється підвищеною стійкістю до подряпин і корозії.
1. Розділ математики, що вивчає властивості простору-часу, поєднуючи геометричні методи з поняттям часу як четвертого виміру, зокрема в рамках спеціальної та загальної теорії відносності.
2. У ширшому сенсі — наукова концепція або математичний формалізм, спрямований на опис геометричних властивостей Всесвіту з урахуванням часової координати.
Хроногігієна — наукова дисципліна та практична діяльність, спрямована на організацію та оптимізацію часових режимів життєдіяльності людини з метою збереження здоров’я, підвищення працездатності та загального добробуту; розділ гігієни, що вивчає вплив факторів часу (ритмів, тривалості, чергування діяльності та відпочинку) на організм.
Хроногігієна — сукупність гігієнічних правил, норм і рекомендацій щодо раціональної організації часу в побуті, навчанні та трудовій діяльності для підтримки оптимального функціонування організму.