Словник Української
1. Людина, яка говорить хрипким, сипким голосом, часто через захворювання або природні особливості голосового апарату.
2. (переносно) Про людину, яка говорить багато, голосно, але безглуздо або пусто; базікало, балакун.
3. (зоол.) Рід птахів родини тиранових (Hirundinea), поширених у Південній Америці; також народна назва деяких птахів, що видають хрипкі звуки.
4. (іхт.) Одна з народних назв риби минь (Lota lota).
Хрипунка — вид птаха з родини фазанових, що мешкає в Південній Америці; наукова назва Ortalis.
Хрипунка — народна назва рослини з родини амарилісових, що має характерні дзвіночкові квітки; наукова назва Galanthus (підсніжник).
Хрипуха — народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), що має наукову назву крестовник (Senecio), зокрема крестовник звичайний (Senecio vulgaris); звичайна бур’янна рослина з жовтими квітками, поширена на городах, полях та узбіччях.
Хрипуха — діалектна назва деяких видів рослин, що мають шорстке або опушене листя або стебло, наприклад, окремих видів материнки, будяків або вовчого тіла.
Хрипуха — переносно про людину, яка часто хворіє на захворювання дихальних шляхів, постійно хрипить або кашляє.
Хрис — власна назва, що походить від грецького імені Χρύσης (Хрісес), яке в українській мові традиційно вживається як Хріс або Хрис. У класичній літературі (зокрема, в «Іліаді» Гомера) — ім’я жерця бога Аполлона, батька Хрісеїди.
Хрис — рідкісна чоловіча форма канонічного християнського імені Хрисанф (від грец. Χρύσανθος — «золотоцвітний»), що інколи вживається як самостійне ім’я або скорочена форма.
1. У давньогрецькій міфології — золота статуя, яка, за переказами, впала з неба і була об’єктом поклоніння в Трої; символ міста та залог його благополуччя.
2. У переносному значенні — надзвичайно цінна, священна річ; ідол, фетиш.
1. Чоловіче ім’я грецького походження (Χρύσανθος), що означає “золотий” або “золотоцвіт”.
2. Ім’я християнського святого, мученика Хрисанфа Римського (III ст.), який разом із дружиною Дарією шанується в православ’ї та католицизмі.
Хрисанфівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Хрисанф; означає «дочка Хрисанфа».
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “хрест”: невеликий хрест, хрестик як символ або ювелірна прикраса.
2. Графічний знак у вигляді двох перехрещених ліній (+ або ×), який використовується для позначення, відмітки, у математиці тощо.
3. Назва фігури або предмета, що має форму хреста (наприклад, хрестик-городня у ткацтві, хрестик у в’язанні).
4. У розмовній мові — татуювання у формі хреста.
1. Гра для двох учасників на розкресленому полі, де один гравець ставить хрестики, а другий — нулики, намагаючись зайняти три свої знаки по вертикалі, горизонталі або діагоналі раніше за суперника.
2. Назва самої сітки (зазвичай 3×3 клітинки), на якій ведеться ця гра.