Категорія: Х

Хризофенін — синтетичний органічний барвник жовтого кольору, що застосовується в мікроскопії для фарбування бактерій та біологічних зразків.

Хризофенін — торговельна назва конкретного барвника (наприклад, хризофенін G), що використовується в гістології та цитології.

1. Нерівномірний, сичачий або булькаючий звук, що виникає при диханні через звуження дихальних шляхів або наявність в них перешкод (слизу, рідини), часто через захворювання (наприклад, бронхіт, запалення легень) або пошкодження.

2. Сиплий, глухий і різкий звук голосу, що виникає через перенапруження голосових зв’язок, їх захворювання або сильне збудження.

3. Розмовне позначення характерного сиплого звуку, що видають деякі механізми або предмети при роботі (наприклад, двигун, двері).

Хрипавка — рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного слова “хрипавий” (той, хто хрипить, говорить сипло).

Хрипавка — народна назва деяких рослин, що мають шорстке, “хрипуче” листя або стебло, наприклад, окремих видів осоку чи ситника.

Хрипавка — діалектна назва захворювання (частіше у тварин), що супроводжується хрипами, важким диханням.

Хрипіння — дія за значенням дієслова хрипіти; звуки, що виникають при цьому.

Хрипіння — хриплі, сиплі звуки, що супроводжують дихання або мовлення при захворюваннях дихальних шляхів, горла або внаслідок сильного втомлення голосових зв’язок.

Хрипіння — переносно: глухий, невиразний звук, що нагадує людське хрипіння (наприклад, про роботу механізмів).

Хрипкість — властивість звуків мови, зокрема приголосних, що характеризуються шумом, який утворюється внаслідок тертя повітря об зближені органи мовлення; наявність у вимові хрипких звуків.

Хрипкість — фізична або акустична ознака голосу, звуку, що характеризується низьким тоном і наявністю додаткового шуму через неповне закриття або нерівномірність коливань голосових зв’язок.