Значення
-
Хоркотання — специфічний звук, що виникає при диханні людини або тварини внаслідок вібрації м’яких тканин гортані та глотки при проходженні повітря, часто через наявність перешкоди або слизу; глухий булькаючий звук, характерний для хворобливого стану, наприклад, при важких захворюваннях органів дихання або передсмертний час.
-
Хоркотання — переносно: невиразне, глухе, незрозуміле говоріння або бормотіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хоркотання, р. хоркотання, д. хоркотанню, з. хоркотання, о. хоркотанням, м. хоркотанні, к. хоркотання