хоркотавий
[xorkotɑʋɪj] Прикметник
Буква:Х
Значення
-
Який має хоркоту, тобто низький, глухуватий, хрипкуватий голос або звук, що нагадує харчання.
-
Який стосується хоркоти, властивий їй.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хоркотавий, р. хоркотавого, д. хоркотавому, з. хоркотавого, о. хоркотавим, м. хоркотавім