1. Який має хоркоту, тобто низький, глухуватий, хрипкуватий голос або звук, що нагадує харчання.
2. Який стосується хоркоти, властивий їй.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має хоркоту, тобто низький, глухуватий, хрипкуватий голос або звук, що нагадує харчання.
2. Який стосується хоркоти, властивий їй.
Відсутні