1. (рідко) Влучити, потрапити в щось, у ціль.
2. (переносно) Знайти, мати змогу, нагоду щось зробити; випасти нагода, зручний момент.
улучитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (рідко) Влучити, потрапити в щось, у ціль.
2. (переносно) Знайти, мати змогу, нагоду щось зробити; випасти нагода, зручний момент.
Відсутні