1. Розділити на складові частини, зруйнувати зв’язок між елементами чогось цілісного, призвести до розпаду (про суспільні інституції, організації, структури).
2. У хімії та фізиці: приготувати розчин, суміш, з’єднавши рідину (розчинник) з твердою, рідкою або газоподібною речовиною (розчиненою речовиною) до стану однорідності.
3. Дозволити, дозволитися (про почуття, емоції); дати волю, виявити щось приховане.
4. Розкрити, розкритися (про щось замкнене або стисле, наприклад, розчинити обійми, розчинити вуста).
5. Заст. Відчинити, відкрити що зачинене (наприклад, двері, вікно).