одержимо

Приклад 1:
Перебираючи всі можливі комбінації електронних рівнів, одержимо повний спектр молекули, тобто н абір груп смуг. Отже, в оптичному діапазоні мол е- кулярні спектри є смугастими – вони скла- даються з величезного числа ліній, що утворюють ряд дуже густих скупчень смуг.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Поділивши цю суму на число ядер 0N , одержимо середній час життя τ радіоактивного ядра: ( ) ( ) .1dtetdteNtN 1 dttNtN 1tdNtN 1 00 0 0 0000 tt λλλ λτ λλ === === ∫∫ ∫∫ ∞ − ∞ − ∞∞ Стала розпаду λ є оберненою вели- чиною середнього часу життя τ певного радіоактивного елементу. Тому τ t eNN 0 − = , де −τ ц е ч а с , з а я к и й к і л ь к і с т ь я д е р п р и радіоактивному розпаді зме ншиться в e разів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо перерахувати значе ння атомних мас Берцелїуса, взявши атомну масу кисню за 16 , то одержимо такі величини: С= 12,25, Р=31,4, N=14,18, S=32,2, Hg=202. Берцеліусом були введені хімічні символи, якими й зараз користуються.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”