великий
[ʋɛlɪkɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Лінгвістика) –
Значний за розмірами, обсягом, простором; протилежний до малого, маленького.
- (Лінгвістика) –
Дуже важливий за значенням, вагомістю, впливом; видатний, могутній.
- (Лінгвістика) –
Найвищий за ступенем прояву якоїсь властивості; надзвичайний, сильний.
- (Історія) –
(У складі власних назв) Вказує на верховну владу, старшинство або особливе значення (наприклад, Великий князь, Велика Британія).
- (Лінгвістика) –
(Заст.) Дорослий, що досяг зрілості; протилежний до малого (дитини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. великий, р. великого, д. великому, з. великого, о. великим, м. великім