1. Дуже великий, громіздкий, що має значну масу та розміри.
2. Міцний, потужної будови, що справляє враження сили та ваги.
3. (перен.) Значний за обсягом, масштабний, великий за кількістю або інтенсивністю.
Словник Української Мови
Буква
1. Дуже великий, громіздкий, що має значну масу та розміри.
2. Міцний, потужної будови, що справляє враження сили та ваги.
3. (перен.) Значний за обсягом, масштабний, великий за кількістю або інтенсивністю.
Приклад 1:
Тут обертається хтось із черги — масивний і невиразний — питає: «Ти часом не голубий?» Бракне повітря. Сон у Празі, середина грудня, точніше не пам’ятаю.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Ось портрет: «Я — масивний і огрядний у синьому піджаку, в золотих окулярах, респектабельний і певний себе» («Без ґрунту»). А ось професійні риси: Іполіт Миколайович Варецький, інженер-хімік, колекціонер рідкісних видань та автор доповіді про українських інтроліґаторів XVII віку («Дівчина з ведмедиком»), Василь Хрисанфович Комаха, професор ІНО, автор книжки «Особливості синтакси грецьких написів у ляпідарних пам’ятках північного Причорномор’я» («Доктор Серафікус»), нарешті Ростислав Михайлович, консультант Комітету охорони пам’яток старовини й мистецтва — головний авторитет України з питань архітектури («Без ґрунту»).
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”