важкий

[ʋɑʒkɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Який має значну вагу, нелегкий, тяжкий (про предмети, речовини тощо).

  2. (Техніка) –

    (у військовій справі) Потужний, призначений для ураження укріплених цілей (про артилерію, зброю).

  3. (Мистецтво) –

    Побудований на важких, громіздких елементах; масивний, невитончений (про архітектуру, меблі тощо).

  4. (Фізика) –

    Який потребує великих фізичних зусиль, напруження; виснажливий, тяжкий.

  5. (Лінгвістика) –

    Складний для розуміння, сприйняття або виконання; серйозний, складний.

  6. (Література) –

    Повний труднощів, страждань, горя; тяжкий, гіркий.

  7. (Лінгвістика) –

    Який має низький тембр, густий і глухуватий (про звук, голос).

  8. (Лінгвістика) –

    Повільний, інертний, незграбний (про рухи, ходу).

  9. (Медицина) –

    Який важко перетравлюється їжею; погано засвоюваний організмом.

  10. (Хімія) –

    (у хімії) Який містить важкі елементи або має велику густину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. важкий, р. важкого, д. важкому, з. важкого, о. важким, м. важкім

Приклади з художньої літератури

  • Лиш сонях спав, хоча й не мусив,
    І ось за те, аби він знав,
    Важкий ячмінь медовим вусом
    Бджолу за лапку лоскотав.
    — Василь Симоненко

Більше записів