Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що може завдати шкоди, спричинити лихо, загрожує життю, здоров’ю, благополуччю або іншим важливим цінностям.
2. Такий, що викликає побоювання, ризикований, непевний у наслідках.
3. У переносному значенні: такий, що становить загрозу для існування, стабільності чогось, згубний.
Приклад 1:
з усіх, з ким зводила мене доля, і його розум, «доброокість» і чистота освітили й освятили той небезпечний шлях, на який я не могла не ступити. Шлях нового, без оглядань і табу, пізнавання й осмислення того, що Стус назвав «протрухлий український материк».
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Проте вона вступила в затяжний і небезпечний конфлікт із могутнім Римом. Наприкінці І — на початку II ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”