Значення
- (Історія) –
Особа, яка в давні часи публічно оголошувала укази, розпорядження влади або оповіщала народ про важливі події; вісник.
- (Лінгвістика) –
Той, хто проголошує, відстоює та поширює певні ідеї, думки, принципи; провісник, промовець.
- (Історія) –
Застаріла назва офіційної особи, яка в суді або адміністративній установі викликала сторін, оголошувала рішення тощо; діловод.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глашатай, р. глашатая, д. глашатаєві, з. глашатая, о. глашатаєм, м. глашатаєві, к. глашатаю