дорідний
[doridnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який має добрий дорід, тобто гарну статуру, тілобудову; статний, добре складений (про людину або тварину).
-
Який має високі якості, добрий сорт; цінний, добротний (переважно про сільськогосподарські культури, посів тощо).
-
Заст. Який належить до знатного роду; родовитий, шляхетний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дорідний, р. дорідного, д. дорідному, з. дорідного, о. дорідним, м. доріднім