дорідний

1. Який має добрий дорід, тобто гарну статуру, тілобудову; статний, добре складений (про людину або тварину).

2. Який має високі якості, добрий сорт; цінний, добротний (переважно про сільськогосподарські культури, посів тощо).

3. Заст. Який належить до знатного роду; родовитий, шляхетний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |