Словник Української Мови
Буква
1. Який виділяється серед інших своїми якостями, здібностями, досягненнями; дуже талановитий, знаменитий.
2. Дуже помітний, значний, великий за своїми розмірами, силою вияву або важливістю.
3. (У географічних назвах) Який різко височить, виступає над навколишньою місцевістю (про мис, пагорб тощо).
Приклад 1:
Замість рубати навідліг, чи не плідніше осмислити ранню геніальну поезію як видатний здобуток сучасної йому світової поезії, простежити болісну історію корозії його таланту, співіснування Поета й непоета в одній оболонці, їхню боротьбу, адже навіть там, де непоет, здавалося б, цілковито торжествує, Поет дається взнаки — то геніальною тичинівською нерівноскладовою римою, то його ж таки неподоланною інтонацією, то якоюсь незбагненною магією слова, потужною енергетикою вірша. А його афористичні формули з подвійним і потрійним дном — «не для вас я Вкраїну люблю», «любити свій край не є злочин…», «стверджуюсь», що надаються до різних тлумачень, від неприкритого офіціозу до езопової мови.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
(http://www.astrosvit.in.ua/statti/soniachna-systema) Андрієнко Д. П., Зосимович І. Д. Видатний український астроном С . К. Всехсвятський і його наукова школа (До 100-річчя від дня народження).
— Невідомий автор
Приклад 3:
Середньовічне уявлення про будову Всесвіту.426 Освічені європейці , наприклад, видатний англійський філософ і натураліст Р . Бекон (1214—1294), вже в XIII ст., уважно ознайомившись з науковою спадщиною Стародавньої Греції і спостереженнями арабів , побачили, що між системою Птолемея й уявленнями А р и с т о т е л я п р о д о в к і л л я і с н у ю т ь н е у з г о д ж е н о с т і. Ц е п і д ш т о в х у в а л о ї х д о д у м к и п р о т е, щ о вивчення природи вимагає експериментів і дослідів , а також широкого застосування математичних методів.
— Невідомий автор