той

1. У давньогрецькій міфології — бог сонця, світла, мистецтв, пророцтв та гармонії, один з головних олімпійських богів, син Зевса і Лето, брат-близнюк Артеміди.

2. У переносному значенні — символ мужньої краси, досконалості, творчого натхнення або втілення якогось мистецтва (наприклад, “він — справжній Аполлон”).

3. У астрономії — друга назва планети Меркурій, коли вона видима як ранкова зірка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |