Древослів

Словник Української Мови

веселун

[ʋɛsɛlun] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рослина родини бобових з яскравими жовтими квітами, що росте на сухих схилах; вовчий біб, астрагал австрійський (Astragalus austriacus).

  2. (Ботаніка) –

    Діал. Те саме, що веселиця 1 (рослина з родини зонтичних).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. веселун, р. веселуна, д. веселунові, з. веселуна, о. веселуном, м. веселуні, к. веселуне

Синоніми & Антоніми

Більше записів