весельчак

[ʋɛsɛlʲt͡ʃɑk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Людина, яка має веселу вдачу, схильна до жартів, сміху та розваг, часто піднімає настрій оточуючим.

  2. (Історія) –

    (заст.) Учасник весілля, гість на весіллі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. весельчак, р. весельчака, д. весельчакові, з. весельчака, о. весельчаком, м. весельчакові, к. весельчаку

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів