весельчак

1. Людина, яка має веселу вдачу, схильна до жартів, сміху та розваг, часто піднімає настрій оточуючим.

2. (заст.) Учасник весілля, гість на весіллі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |