Значення
-
Людина, наділена великою мудрістю, глибоким розумом і життєвим досвідом, що дає змогу правильно судити про життя, робити безпомилкові висновки та давати розумні поради.
-
У давні часи — мислитель, філософ, вчений, який займався осмисленням життя та навчанням інших.
-
Переносно: про того, хто поводиться або висловлюється надто серйозно та навчено, начебто маючи непогрішимі знання (часто з відтінком іронії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мудрець, р. мудреця, д. мудрецеві, з. мудреця, о. мудрецем, м. мудрецеві, к. мудрецю