Значення
-
Особа, яка вбила свого сина.
-
У міфології та літературі — персонаж, який скоїв вбивство власного сина (наприклад, персонаж трагедії Софокла “Цар Едіп”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синовбивця, р. синовбивці, д. синовбивці, з. синовбивцю, о. синовбивцею, м. синовбивці, к. синовбивце