тьмяний
[tʲmjɑnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має слабке, неяскраве світло; неблискучий, матовий.
-
Позбавлений яскравості, насиченості (про колір); блідий, невиразний.
-
Позбавлений гостроти, ясності (про розум, пам’ять, почуття тощо); затуманений, невиразний.
-
Який не вирізняється нічим помітним; нічим не примітний, неяскравий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тьмяний, р. тьмяного, д. тьмяному, з. тьмяного, о. тьмяним, м. тьмянім
Синоніми & Антоніми
Приклади з художньої літератури
-
Ніч була розбурхана та тьмяна,
Вітер грав і рвав пом’яті струни,
Я пила самітньо аж до рана
Темну розпач — найгіркіший трунок.— Олена Теліга -
— Василь Симоненко