тьмяний

[tʲmjɑnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який має слабке, неяскраве світло; неблискучий, матовий.

  2. Позбавлений яскравості, насиченості (про колір); блідий, невиразний.

  3. Позбавлений гостроти, ясності (про розум, пам’ять, почуття тощо); затуманений, невиразний.

  4. Який не вирізняється нічим помітним; нічим не примітний, неяскравий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тьмяний, р. тьмяного, д. тьмяному, з. тьмяного, о. тьмяним, м. тьмянім

Приклади з художньої літератури

  • Ніч була розбурхана та тьмяна,
    Вітер грав і рвав пом’яті струни,
    Я пила самітньо аж до рана
    Темну розпач — найгіркіший трунок.
    — Олена Теліга
  • Мені стало видко тільки його чорний кашкет з тьмянимвідблиском місяця на козиркові.
    — Василь Симоненко

Більше записів