1. Позбавлений енергії, сили, бадьорості; в’ялий, апатичний.
2. Повільний, несміливий у діях або проявах; неенергійний.
3. Позбавлений виразності, інтенсивності, яскравості (про почуття, колір, світло тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Позбавлений енергії, сили, бадьорості; в’ялий, апатичний.
2. Повільний, несміливий у діях або проявах; неенергійний.
3. Позбавлений виразності, інтенсивності, яскравості (про почуття, колір, світло тощо).
Приклад 1:
З Дністра потягнув млявий вітерець. Ґедзі взялися за коней з такою нетерплячою пристрастю і любов’ю, що навіть Куріпочка, звиклий до всього, луплячи їх з усієї сили хвостом, тонко постогнував… То те, то се, і все воно одне за одним — козаки й незчулися, як стомлений день пішов на другу свою половину: то довбали могили, то підбирали по кущах відірвані колеса, ладнали перебиті дишла й потрощені гарби, зшивали обірвану кінську й верблюжу упряж.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”