Який не відрізняється проворністю, спритністю, моторністю; млявий, повільний у рухах або діях.
Який виконується без спритності, повільно або незграбно (про дії, рухи).
непроворний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Радюк був жвавий, говорючий та палкий; Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході. Він говорив помаленьку, не хапаючись, і навіть розтягував слова в розмові, неначе говорив з приспівуванням.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |