1. Який страждає на анемію; недокрівний.
2. *перен.* Позбавлений життєвої сили, енергії; млявий, кволий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який страждає на анемію; недокрівний.
2. *перен.* Позбавлений життєвої сили, енергії; млявий, кволий.
Приклад 1:
Кропивницький мав справді перед собою дуже велике завдан- ня – відживити слабий, анемічний, винищений організм українсь- кого народного театру Товариства “Руська Бесіда”. По сумних досвідах з Бачинським і Моленцьким, по бага- тьох розчаруваннях, заведених надіях і клопотах, які спричинили “Бесіді” згадані оба директори, пристиг запал і ослабла енергія пок- ровителів і приятелів рідної сцени.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”