анемія

1. Патологічний стан організму, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в одиниці об’єму крові, що призводить до порушення постачання тканин киснем; недокрів’я.

Приклади вживання

Приклад 1:
— це апатичність, якась фізична й моральна анемія, котра робить їх індиферентними до всього. А в В. Барвінського я побачив хоч злість, котра все-таки давала надію, що він способний проявити якусь енергію.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: іменник (однина) |