1. Який втратив яскравість кольору, став блідим, тьмяним; вицвілий.
2. Переносно: який втратив свіжість, силу, енергію; знесилений, змарнілий.
збляклий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови