збляклість

1. Властивість за значенням прикметника “зблякли́й”; стан, коли щось втратило яскравість кольору, інтенсивність забарвлення, стало блідим, тьмяним.

2. Переносно — втрата живості, виразності, емоційної сили; сталість, безбарвність (про почуття, враження тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |