Позначка: дієслово

1. Вступити з кимось у суперечку, почати сперечатися, оскаржувати чиїсь слова або дії.

2. Стати предметом суперечки, судового розгляду або сумніву; бути оскарженим.

1. Ставити під сумнів правильність, законність або обґрунтованість чогось; заперечувати, не визнавати.

2. Вступати в суперечку з кимсь через розбіжності в думках; сперечатися, дискутувати, оскаржувати.

3. Юридичний термін: подавати офіційний протест, скаргу або позов з метою скасування чи зміни рішення, права чи статусу; оскаржувати.

1. Бути предметом суперечки, заперечень або сумнівів; викликати розбіжності в думках щодо своєї законності, правильності або істинності.

2. (Про право, статус тощо) Ставати об’єктом судового або адміністративного розгляду з метою визнання нечинним, недійсним або скасування.

1. (спеціальне) Покрити тонким шаром срібла, надати предмету сріблястого вигляду або властивостей за допомогою гальванічного, хімічного чи іншого технологічного процесу.

2. (переносне, рідковживане) Надати чомусь вишуканості, благородності, блиску, подібно до срібла; прикрасити, оздобити.

1. (про металеві предмети) Покритися тонким шаром срібла, набути сріблястого відблиску.

2. (переносно) Стати сріблясто-білим, набути вигляду, схожого на срібло (про волосся, воду, поверхню тощо).

1. Залишатися на місці, не йти, не їхати звідкись; продовжувати перебувати десь.

2. Продовжувати існувати, зберігатися, не зникати.

3. Бути в якомусь стані, положенні або мати якісь якості, ознаки, що тривають у часі.

4. Бути в залишку після чогось; залишатися (про частину чогось).

5. Бути відкладеним, невиконаним, невирішеним на потім.

1. Залишити щось десь, не забрати з собою; покинути когось або щось.

2. Припинити якусь дію, заняття; перестати робити щось.

3. Дозволити щось існувати, зберегти, не знищити і не прибрати.

4. У юридичній та офіційній практиці: зробити розпорядження майном на випадок смерті (заповісти).

5. У релігійному контексті: простити, відпустити (гріхи).

1. (діал., рідк.) Залишитися, залишатися десь або в якомусь стані; зберегтися.

2. (діал., рідк.) Стати об’єктом чиїхось дій, опинитися в певному положенні (частіше у пасивних конструкціях).

1. Забезпечувати когось або щось необхідним обладнанням, приладами, технікою або інструментами для виконання певних функцій або робіт.

2. Технічно удосконалювати, встановлювати на щось додаткові механізми, пристрої або системи для підвищення ефективності.

3. У переносному значенні: надавати комусь необхідні знання, навички, інструментарій для діяльності.

1. Забезпечувати себе необхідним обладнанням, технікою, інструментами або пристроями для певної діяльності чи роботи.

2. Отримувати, встановлювати на собі (про машини, механізми, судна тощо) спеціальне технічне устаткування, озброєння або інші засоби для виконання конкретних функцій.