Позначка: дієслово

1. Надавати освіту, здійснювати навчання; просвіщати.

2. Застаріле та рідковживане: освітлювати, робити світлим, ясним; висвітлювати.

1. Отримувати освіту, навчатися, здобувати знання; підвищувати свій освітній рівень.

2. Ставати освіченим, культурним; розвиватися інтелектуально та духовно.

3. (Застаріле) Ставати ясним, світлим; просвітлюватися (у прямому, фізичному значенні).

1. Набути навичок, знань, досвіду у якійсь галузі; опанувати щось.

2. Звикнути до нових умов життя, середовища; пристосуватися.

3. Зробити придатним для використання, впровадити у виробництво або практику (нову техніку, технологію тощо).

4. Зробити обжитим, придатним для життя та господарської діяльності (землю, територію).

5. Засвоїти, зрозуміти інформацію, ідею.

1. Діяти, працювати, виконувати якусь роботу, зазвичай фізичну, за допомогою знарядь, інструментів або механізмів; керувати чимось.

2. Розпоряджатися, керувати чимось, часто з відтінком свавілля або недбалості; поводитися з чимось необережно, грубо.

3. (у спеціальних галузях) Керувати, управляти машиною, механізмом, транспортним засобом тощо.

1. (розм.) Діяти, працювати, керувати чимось, активно щось робити, часто з відтінком метушні або незграбності.

2. (перен., розм.) Поводитися певним чином (звичайно незграбно, різко або настирливо) щодо когось; обходитися з кимось.

1. (спеціальне) Встановлювати, закріплювати осаду (деревину, камінь тощо) у певному положенні, зазвичай при будівництві.

2. (застаріле) Обсаджувати, оточувати чимось (наприклад, саджати рослини навколо чогось).

1. (про рідину) Відстоюватися, ставати прозорим після того, як у ній осіли тверді частинки; осідати.

2. (перен., розм.) Заспокоюватися, приходити до рівноваги після хвилювання, потрясіння.

1. Те саме, що осадити — змушувати щось опуститися, спуститися вниз або стати на місце; стримувати, зупиняти.

2. Перен. Умовляти, спонукати когось до розсудливості, зменшення зарозумілості або надмірних вимог; вгамовувати.

3. Техн. Викликати випадання речовини з розчину у вигляді осаду; здійснювати осадження.

4. Розм. Докоряти, дорікати комусь за щось; читати нотацію.

1. Відокремлюватися від рідини та опускатися на дно або на поверхню чогось (про частинки твердих речовин).

2. Випадати у вигляді осаду, кристалізуватися (про речовини в розчинах).

3. Поступово накопичуватися, утворювати шар чогось (про пил, мул, сніг тощо).

4. Зменшуватися в об’ємі, ущільнюватися, стискатися (про ґрунт, будівельні матеріали).

5. Перен. Ставати спокійнішим, стриманішим; заспокоюватися після хвилювання, запалу.

1. Змусити когось або щось спуститися вниз, опуститися, зупинитися на певному місці; примусово встановити десь.

2. У хімії та техніці: викликати випадання осаду з розчину, рідини або газоподібного середовища.

3. Різко зупинити, стримати когось, зробити різку заувагу з метою припинити чиюсь дію або висловлювання.

4. У військовій справі: оточити, взяти в облогу (фортецю, місто тощо).

5. Заст. Посадити (рослину).