Словник Української Мови
Буква
1. Залишатися на місці, не йти, не їхати звідкись; продовжувати перебувати десь.
2. Продовжувати існувати, зберігатися, не зникати.
3. Бути в якомусь стані, положенні або мати якісь якості, ознаки, що тривають у часі.
4. Бути в залишку після чогось; залишатися (про частину чогось).
5. Бути відкладеним, невиконаним, невирішеним на потім.
Приклад 1:
Противно, я поста – новила собі вже в сотий раз не відриватися від “грунту старих фрагментів”, а оставатися тою самою, що досі, сторожити над нею, що в погоні за красою не зважала на лиховісні підшепти перепон життя і була би не одно горе перетерпіла, коли б не я… І хоч я не була ніяким новітнім типом, не мала жодних претен – зій до титулу “вибраної істоти”, або “расової людини”, – все ж та – ки розуміла її і знала, як і коли гамувати ту справді артистичну натуру, а коли додавати охоти до польоту й піддержувати в добрій вірі на будучність. – Коли останемося незамужніми женщинами, – говорила (слова “стара панна” ненавиділа), – то будемо також разом жити.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”