Значення
- (Ботаніка) –
Тверда, гостра щетина на колосках злакових рослин (наприклад, у жита, ячменю), а також подібне утворення в інших рослин.
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма до іменника власного Остап.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ость, р. ості, д. ості, з. ость, о. остю, м. ості, к. осте
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ость’ в українській мові означає тонкий жорсткий відросток на колосі злакових рослин, такий собі ‘вусик’. Воно походить від праслов’янського *ostь, що споріднене з такими словами, як ‘остриця’ (гострий предмет) та ‘остовпіти’ (застигнути, наче стовп). Це слово має спільне коріння з поняттям гостроти, адже ость — це гострий елемент колоса.