1. Застаріла назва для сільськогосподарського знаряддя, призначеного для обробки землі (орення), — плуга або рала.
2. (У переносному значенні) Застаріле позначення земельної ділянки, що обробляється, ріллі, ниви.
Словник Української Мови
1. Застаріла назва для сільськогосподарського знаряддя, призначеного для обробки землі (орення), — плуга або рала.
2. (У переносному значенні) Застаріле позначення земельної ділянки, що обробляється, ріллі, ниви.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гвізд” — невеликий металевий стрижень із загостреним кінцем та шляпкою, призначений для з’єднання деталей шляхом забивання.
2. Розмовна назва квітки гвоздики садової (Dianthus caryophyllus), особливо її махрових форм.
3. У техніці та побуті — деталь, схожа на цвях за формою або призначенням (наприклад, дерев’яний гвіздок-чоп, гвіздок у замку тощо).
Електророзвідка — вид інженерної розвідки, що полягає у виявленні, дослідженні та оцінці стану підземних електричних мереж, кабелів і електрообладнання за допомогою спеціальних приладів і методів.
Електророзвідка — комплекс геофізичних методів дослідження будови земної кори, пошуку корисних копалин та вирішення інженерно-геологічних завдань, заснованих на вивченні природних та штучних електричних полів.
Возороб — власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.
1. Приміщення для зберігання возів, коліс та іншого гужевого транспорту; сарай для возів.
2. Застаріла назва для великого відкритого воза з низькими бортами для перевезення вантажів.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст.) Жінка, яка займається перевезенням вантажів на возі; візниця.
3. (заст., діал.) Великий віз для перевезення вантажів, фура.
Електроретинографія — метод об’єктивного дослідження функціонального стану сітківки ока, заснований на реєстрації та аналізі її електричних потенціалів (електроретинограми), що виникають у відповідь на світлові подразнення.
1. Жінка або дівчина, яка народилася та/або живе в Гвіані — регіоні на північно-східному узбережжі Південної Америки, що поділяється на Французьку Гвіану, Гаяну (колишня Британська Гвіана) та Суринам (колишня Нідерландська Гвіана).
2. Представниця корінного населення Гвіани, що належить до однієї з місцевих індіанських народностей.
1. Великий віз для перевезення вантажів, зазвичай з високими бортами, що запрягається кіньми або волами.
2. Рідкісне позначення людини, яка керує таким возом, візника чи фурмана.
1. Особа, яка керує запряженим возом або іншим гужовим транспортом; візник.
2. Заст. Керівник колісниці, квадриги тощо в давнину.
3. Астр. Власна назва сузір’я Північної півкулі, латинська назва Auriga.