1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст.) Жінка, яка займається перевезенням вантажів на возі; візниця.
3. (заст., діал.) Великий віз для перевезення вантажів, фура.
возовиця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки: жнива кінчались, і наставала возовиця. Старшого Кайдашевого сина звали Карпом, меншого — Лавріном.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |