Позначка: іменник

  • електроретинограф

    Медичний прилад для реєстрації електричних потенціалів сітківки ока, що виникають у відповідь на світлове подразнення, з метою діагностики її функціонального стану.

    Метод об’єктивного дослідження функції сітківки ока шляхом реєстрації її електричної активності за допомогою спеціального приладу.

  • гвіанець

    1. Мешканець або уродженець Гвіани — регіону на північному сході Південної Америки, що поділяється на Французьку Гвіану, Гаяну (колишня Британська Гвіана) та Суринам (колишня Нідерландська Гвіана).

    2. Представник корінного населення Гвіани, що належить до однієї з місцевих індіанських народностей.

  • возний

    1. (істор.) У Речі Посполитій та на українських землях до XIX століття — судовий чиновник, який виконував обов’язки судового виконавця, повітового нотаріуса, а також здійснював арешти, опис майна та доставляв до суду сторін справи.

    2. (істор.) У Гетьманщині XVIII століття — урядник у полковій канцелярії, який виконував доручення полковника, зокрема супроводжував його в походах, доставляв накази та листи.

    3. (заст.) Той, хто керує возом або возить щось на возі; візник.

  • електроретинограма

    Електроретинограма — графічний запис електричних потенціалів сітківки ока, що виникають у відповідь на світлове подразнення; результат обстеження методом електроретинографії.

  • вознесіння

    1. За християнським віровченням — увінчання земного життя Ісуса Христа, яке полягає в Його зісланні на небеса та возсіданні праворуч Бога-Отця після воскресіння; свято на честь цієї події, що відзначається на 40-й день після Пасхи.

    2. У канонічному православному та католицькому вжитку — коротка назва однойменної великої християнської святині в Єрусалимі, храму Вознесіння Господнього на Оливній горі.

    3. Переносно — піднесення, звеличення когось або чогось до високого становища, рівня; духовне або творче злетання.

  • возлісся

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бучанському районі Київської області.

    2. (рідко, заст.) Місцевість, простір, розташований безпосередньо біля лісу, узлісся.

  • гвор

    1. (діал.) Те саме, що гайворон — великий чорний птах родини воронових, крук.

    2. (заст.) У давньоруській міфології — злий дух, демон, що навідує страх, тривогу; втілення зла.

  • електрореофорез

    Електрореофорез — метод фізико-хімічного дослідження, заснований на вимірюванні зміни електричної провідності розчину або колоїдної системи під час їх руху в електричному полі.

  • возлобок

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

    2. (заст., діал.) Височина, пагорб, горбок; верхів’я пагорба або гори.

  • гвоздівка

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Фастівському районі Київської області.

    2. Розмовна назва річки Гвоздів, що протікає у Київській області, лівої притоки Ірпеня.

    3. Рідкісна вживана назва для квітки гвоздики садової або декоративної (Dianthus), що походить від слова “гвоздик”.