1. Особа, яка керує запряженим возом або іншим гужовим транспортом; візник.
2. Заст. Керівник колісниці, квадриги тощо в давнину.
3. Астр. Власна назва сузір’я Північної півкулі, латинська назва Auriga.
возниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
47 Возниця (діал.) – дерев’яна споруда для коптіння м’яса димом.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Частина мови: іменник (однина) |