Древослів

Словник Української Мови

возовик

[ʋozoʋɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Великий віз для перевезення вантажів, зазвичай з високими бортами, що запрягається кіньми або волами.

  2. (Історія) –

    Рідкісне позначення людини, яка керує таким возом, візника чи фурмана.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. возовик, р. возовика, д. возовикові, з. возовика, о. возовиком, м. возовикові, к. возовику

Більше записів