Словник Української Мови
1. Жінка, яка має верховну владу в державі, монархія; правителька, повелителька.
2. Власниця чогось, та, хто володіє якоюсь цінністю, майном або якостями.
3. (переносно) Та, хто панує, домінує над кимось або чимось, має неперевершену силу, вплив або авторитет у певній сфері.
1. Фізичне явище, що полягає в деформації (стисненні або розтягуванні) діелектриків під дією зовнішнього електричного поля, яке не залежить від напрямку поля та пропорційне квадрату його напруженості.
2. Технологічний процес або метод обробки матеріалів (наприклад, штампування, перфорація), що використовує явище деформації тіл у електричному полі для практичних цілей.
1. Той, хто має верховну владу в державі; монарх, правитель, повновладний господар.
2. Той, хто володіє ким-небудь або чим-небудь, має у своїй власності; власник, господар.
3. (переносно) Той, хто досяг вершин у якійсь галузі діяльності, панує в певній сфері; майстер, неперевершений творець.
Волод — власна назва, що походить від чоловічого імені Володимир, і використовується як зменшувально-пестлива форма цього імені або як самостійне ім’я.
Волод — власна назва, що може вживатися як розмовний варіант імені Володислав.
Волод — власна назва, яка в окремих випадках може виступати як скорочення або зменшувальна форма інших чоловічих імен, що починаються на “Вол-” (наприклад, Володислав).
1. Рідковживана назва бурштину, що походить від латинської назви Glesaria (Глезарія) — стародавнього римського поселення на території сучасної Польщі, відомого торгівлею бурштином.
2. У технічній та геологічній термінології — різновид бурштину, конкретно бурштин з родовищ у районі Гданьська (колишня назва — Данциг), що має характерні особливості складу та кольору.
1. Фізична величина, що характеризує кількість водяної пари в повітрі або іншому газі, а також наявність вологи в різних речовинах, матеріалах, ґрунтах тощо; ступінь насиченості чогось водою.
2. У метеорології та фізиці — кількісний показник вмісту водяної пари в атмосферному повітрі, що може виражатися як абсолютна, відносна або питома вологість.
1. Сукупність заходів, матеріалів та конструктивних рішень, спрямованих на захист будівельних конструкцій, споруд або матеріалів від проникнення вологи, намокання або шкідливого впливу вологи.
2. Шар або покриття з водонепроникних матеріалів (наприклад, гідроізолу, руберойду, полімерних мембран), що виконує захисну функцію від вологи.
Електростриження — технологічний процес обробки матеріалів (переважно металів) шляхом механічного видалення частинок за допомогою електричних розрядів, що виникають між електродом-інструментом та заготовкою; електроерозійне різання.
Електростриження — застаріла назва процедури видалення волосся з поверхні шкіри за допомогою спеціального електролізного апарата; електроліз.
Вологоємність — фізична властивість пористого матеріалу (ґрунту, гірської породи, деревини, будівельних матеріалів тощо) поглинати та утримувати в собі певну кількість вологи.
Вологоємність — кількісна характеристика, що виражає максимальну масу вологи, яку може поглинути та утримати одиниця маси або об’єму даного матеріалу за певних умов; зазвичай вимірюється у відсотках.
Вологоємкість — фізична властивість ґрунту, гірської породи, будівельного матеріалу тощо, що характеризує максимальну кількість вологи, яку може поглинути та утримати дане тіло в природних умовах або за певних стандартних умов випробування.
Вологоємкість — здатність текстильних волокон, паперу, деревини та інших гігроскопічних матеріалів поглинати та утримувати вологу з навколишнього середовища, що виражається у відсотках від маси сухого матеріалу.