Древослів

Словник Української Мови

Позначка: іменник

  • вшестя

    Вшестя — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, колишній центр сільської ради.

  • вшанування

    1. Дія за значенням дієслова “вшанувати”; вияв поваги, пошани до когось або чогось, урочисте відзначення пам’яті, заслуг, подвигу тощо.

    2. Урочиста церемонія, захід, присвячені такій дії; святкування на честь когось або чогось.

  • емянсе

    Емянсе — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; входить до складу Войнилівської селищної громади.

  • вшановування

    1. Дія за значенням дієслова “вшановувати”; вияв поваги, пошани до когось або чогось, шанування.

    2. (част. у множині, “вшановування”) Урочиста церемонія, святкування на честь когось або чогось; обряди, пов’язані з виявом пошани.

  • гематологія

    Галузь медицини, що вивчає будову та функції крові, кровотворних органів, а також захворювання крові та розробляє методи їх лікування.

  • вчуття

    1. Здатність сприймати, відчувати щось органами чуття або на емоційному рівні; чутливість, чуттєвість.

    2. (У філософії, психології) Здатність до безпосереднього, інтуїтивного сприйняття дійсності, внутрішнє відчуття.

  • емфітевзис

    Емфітевзис — у римському праві та сучасних правових системах: довгострокове (вічне або на тривалий строк) набуте за плату право володіння та користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських цілей з обов’язком її вдосконалювати та сплачувати податки.

    Емфітевзис — у цивільному праві: різновид обтяження речі (земельної ділянки), що надає особі (емфітевті) широкі права щодо неї, близькі до права власності, але з обов’язком збереження її цільового призначення та сплати регулярних платежів власнику.

  • вчування

    Вчування — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • вчиття

    Вчиття — власна назва, що позначає український громадсько-освітній проєкт, започаткований у 2015 році, метою якого є популяризація української мови, літератури та культури шляхом організації масових заходів, зокрема Всеукраїнського диктанту національної єдності.

  • вчителів

    Родовий відмінок множини іменника “вчитель”, що означає: належність, відношення до групи осіб, які професійно займаються навчанням і вихованням учнів у навчальних закладах, або переносно — до тих, хто передає знання, досвід, ідеї.

    Частина власної назви або терміна, що позначає колектив, об’єднання або список осіб за професією “вчитель”, наприклад: “Асоціація вчителів”, “Рада вчителів”, “День вчителів”.