1. Особа, яка прислуговує священикові під час богослужіння в вівтарі (зазвичай про мирянина).
2. Помічник священика, який дбає про порядок у вівтарі та відповідає за церковне начиння; дяк.
Словник Української Мови
1. Особа, яка прислуговує священикові під час богослужіння в вівтарі (зазвичай про мирянина).
2. Помічник священика, який дбає про порядок у вівтарі та відповідає за церковне начиння; дяк.
Вівтарик — власна назва невеликого села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. (хімія) Властивість речовини існувати у двох різних кристалічних формах, які є дзеркальними відображеннями одна одної, подібно до лівої та правої руки (енантіоморфія).
2. (біохімія, фармакологія) Явище, коли стереоізомери сполуки (енантіомери) мають різну біологічну активність у живих організмах, наприклад, різну фармакологічну дію або метаболізм.
1. В християнському храмі — головна, східна частина будівлі, відокремлена іконостасом або огорожею, де знаходиться престол і де священнослужителі здійснюють богослужіння.
2. Відкритий стіл, столик або кам’яна плита у вівтарній частині храму, на якому здійснюється таїнство Євхаристії; престол.
3. У католицькому костьолі — високий декоративний пристінок з живописом або різьбленням, розташований у задній частині престолу; вживається також у значенні самого престолу.
4. У язичницьких релігіях — споруда, кам’яна плита або жертовник для принесення жертв божеству.
Вівсяночка — власна назва персонажа українського фольклору, ляльки-мотанки, яка символізує добробут, родючість та сімейне щастя; традиційний оберіг домашнього вогнища.
Вівсяночка — традиційна українська лялька-мотанка, виготовлена з вівсяного колосся або соломи, яка була символом врожаю, достатку та життєдайних сил природи; часто використовувалася в обрядах, пов’язаних із циклом землеробського року.
Гемоглобінопатія — спадкове захворювання крові, що викликане порушенням будови або синтезу гемоглобіну, наприклад, серпоподібноклітинна анемія чи таласемія.
1. Страва з вівсяних пластівців або крупи, зварена на воді, молоці чи іншій рідині, яку вживають переважно на сніданок.
2. Птах родини Вівсянкових (Emberiza), переважно сіро-коричневого забарвлення, що мешкає в Європі та Азії; поширеним видом є вівсянка звичайна (Emberiza citrinella).
3. Рослина з родини тонконогових (злаків), однорічна кормова трава з волотистим суцвіттям; овес (Avena), зокрема вівсюг (Avena fatua).
1. (у хімії) властивість деяких речовин існувати у двох кристалічних формах, які є дзеркальним відображенням одна одної, подібно до лівої та правої руки (енантіоморфізм).
2. (у біології, рідко) явище, коли частини організму або органу розташовані симетрично, але так, що одна половина є дзеркальним віддзеркаленням іншої.
Вівсяниця — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
Вівсяниця — власна назва річки в Україні, лівої притоки Пруту, що протікає в межах Івано-Франківської області.
Вівсяник — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за сучасним адміністративним поділом — у Львівській області).
Вівсяник — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Свидівець (знаходиться на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей).