Позначка: іменник

Властивість або стан, що характеризується конвульсіями — раптовими, неконтрольованими, ритмічними або спазматичними скороченнями м’язів тіла.

Переносно: надзвичайна інтенсивність, напруженість або порушення плавного перебігу чого-небудь (наприклад, емоцій, рухів, дій), що нагадує судоми.

Конвульсант — людина, яка страждає на конвульсії (судоми, м’язові спазми), особливо при епілептичних нападах.

Конвульсант — заст. той, хто схильний до конвульсій, судомних рухів.

Особа, яка супроводжує когось або щось (наприклад, в’язня, транспортний засіб, вантаж) для охорони, нагляду або забезпечення безпеки під час переміщення.

Військова особа або підрозділ, призначені для охорони та супроводу транспортних засобів, колон, суден тощо під час їх пересування.

1. Супроводження когось або чогось (переважно транспортних засобів, вантажів, заарештованих осіб) з метою охорони, забезпечення безпеки або контролю за переміщенням.

2. Військове завдання або процес, що полягає в охороні та супроводі транспортних колон, суден тощо під час пересування небезпечними маршрутами або територіями.

1. Збірник, що складається з різних видань або рукописів, зшитих або переплетених разом у одну палітурку, часто об’єднаних за тематичною, авторською або іншою ознакою.

2. У бібліотечній та антикварній практиці — окремий том, у якому об’єднано кілька раніше самостійних друкованих творів, брошур або видань, що набуває цінності саме як єдиний комплекс.

Конвольвер — власна назва моделі пістолета-револьвера, зробленого у Великій Британії в XIX столітті, який мав барабан, що обертався (конвертувався) при натисканні на спусковий гачок.

Конвокація — скликання, збір, з’їзд (переважно представників духовенства або вчених).

Конвокація — назва деяких церковних установ, зборів або навчальних закладів (наприклад, Конвокація єпископів у деяких християнських церквах).

Конвокація — в історичному контексті: збори станів, скликані королем у Речі Посполитій для обговорення важливих державних справ, особливо під час безкоролів’я.

1. Військовослужбовець або співробітник спеціальної служби, який супроводжує (конвоює) в’язнів, заарештованих або інших осіб під час їх переміщення.

2. У розмовній мові — будь-яка особа, яка входить до складу конвою, охоронного підрозділу, що супроводжує транспорт, вантаж або людей.

1. Військовослужбовець або співробітник охорони, який супроводжує (конвоює) когось або щось для забезпечення безпеки, охорони або запобігання втечі.

2. Той, хто безпосередньо належить до складу конвою або виконує обов’язки з супроводу.

1. Група транспортних засобів (суден, автомашин тощо), що супроводжують кого-, що-небудь або рухаються разом під охороною з метою захисту або безпеки.

2. Військовий підрозділ (кораблі, машини), який призначений для безпосереднього охоронення та супроводу транспортних засобів з особовим складом, боєприпасами, військовою технікою тощо під час пересування.

3. Група транспортних засобів, що здійснює спільну організовану поїздку, часто для подолання складних ділянок шляху або з інших практичних міркувань.