конвоїр

Особа, яка супроводжує когось або щось (наприклад, в’язня, транспортний засіб, вантаж) для охорони, нагляду або забезпечення безпеки під час переміщення.

Військова особа або підрозділ, призначені для охорони та супроводу транспортних засобів, колон, суден тощо під час їх пересування.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не спереду і не ззаду, а поруч, підкреслюючи тим, що він не конвоїр. Він не виявляв жодної цікавості, як і жодної тривоги, просто йшов поруч, як добрий товариш.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |