конвойник

1. Військовослужбовець або співробітник спеціальної служби, який супроводжує (конвоює) в’язнів, заарештованих або інших осіб під час їх переміщення.

2. У розмовній мові — будь-яка особа, яка входить до складу конвою, охоронного підрозділу, що супроводжує транспорт, вантаж або людей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |