конвоювання

[konʋojuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Супроводження когось або чогось (переважно транспортних засобів, вантажів, заарештованих осіб) з метою охорони, забезпечення безпеки або контролю за переміщенням.

  2. Військове завдання або процес, що полягає в охороні та супроводі транспортних колон, суден тощо під час пересування небезпечними маршрутами або територіями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конвоювання, р. конвоювання, д. конвоюванню, з. конвоювання, о. конвоюванням, м. конвоюванні, к. конвоювання

Більше записів