конвоювання

1. Супроводження когось або чогось (переважно транспортних засобів, вантажів, заарештованих осіб) з метою охорони, забезпечення безпеки або контролю за переміщенням.

2. Військове завдання або процес, що полягає в охороні та супроводі транспортних колон, суден тощо під час пересування небезпечними маршрутами або територіями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |