Словник Української Мови
Буква
1. Фізична величина, що характеризує кількість водяної пари в повітрі або іншому газі, а також наявність вологи в різних речовинах, матеріалах, ґрунтах тощо; ступінь насиченості чогось водою.
2. У метеорології та фізиці — кількісний показник вмісту водяної пари в атмосферному повітрі, що може виражатися як абсолютна, відносна або питома вологість.
Приклад 1:
Однак перед самим початком вистави бідолашного «Гербер- та» коротнуло, певно, далася взнаки венеційська вологість. Таким чином, оркестр був некерований.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
На відміну від ерозійного індексу опадів Універсального рівняння ерозійних втрат ґрунту (USLE/RUSLE) гідрометеорологічний фактор зливового змиву враховує не тільки характеристики дощі в, але і вологість активного шару ґрунту. В дещо спрощеному вигляді гідрометеорологічний фактор окремого дощу можна записати як: 127 , 1 7272 5,171 i смii N i iГМ t)r(r)r(k Δλδ .. , (1) де ri – інтенсивність інтервалів дощу, які формують сток води і змив ґрунту, тобто для яких ri> rcмi, мм/хв; rсмi – змивоутворююча інтенсивність дощу, мм/хв; – коефіцієнт, що враховує зменшення транспортуючої здатності потоку на спаді схилового стоку, який для змивоутворюючих інтервалів дощу приймається 1,0, а на спаді схилового стоку – 0,33; – коефіцієнт пропорційності (збірний параметр), величина якого встановлена на основі даних спостережень на стокових майданчиках і дорівнює 2,6 10-6.
— Тютюнник Григорій, “Вир”