прирученість

[prɪrut͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникаприручений“; стан тварини, яка звикла до людини, втратила дикість і не боїться її.

  2. Переносно: стан покірності, звикання до підпорядкування або обмежень; пристосованість до умов, що позбавляють свободи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прирученість, р. прирученості, д. прирученості, з. прирученість, о. прирученістю, м. прирученості, к. прирученосте

Більше записів