монодія

1. Одноголосний спів без супроводу, характерний для давньогрецької музики, середньовічного григоріанського хоралу та народної пісенної традиції.

2. Стиль вокальної музики, заснований на одноголоссі, де мелодія виконується солістом або хором в унісон без гармонійного супроводу.