1. Який став смирним, тихим, спокійним; притихлий, заспокоєний (про людину, тварину).
2. Який виражає смирення, спокій; приглушений, стриманий (про поведінку, настрій, голос тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який став смирним, тихим, спокійним; притихлий, заспокоєний (про людину, тварину).
2. Який виражає смирення, спокій; приглушений, стриманий (про поведінку, настрій, голос тощо).